Агро-Екологічний Центр (Agro-Еcological Сenter)

Інформація про проект

Агро-Екологічний Центр

З одного боку Україна – це сільськогосподарська країна (74% території, 30% населення зайняті в сільському господарстві), з іншого боку вона – центр важкої промисловості, розвиток, якої в умовах централізованої командної економіки призвів до значних проблем навколишнього середовища (наприклад, у 4-5 рази рівень забруднення навколишнього середовища вищий ніж у промислових країнах).

З початку зміни економіки та проведення соціально-економічних реформ проблемам навколишнього середовища надали пріоритетної уваги. Конвенція Aarhus, спрямована на громадську участь у справах навколишнього середовища (підписана у 1998), та різноманітні урядові програми(охорона природи, санітарія, реставрація) означають, що політичні кола та суспільство розуміють необхідність інтеграції України до Європейської мережі навколишнього середовища. Були засновані місцеві екологічні центри у Житомирській, Закарпатській, Донецькій, Луганській та інших областях. Був створений Одеський державний екологічний університет, екологічні дисципліни впроваджені в багатьох університетах України.

Стратегічна проблема навколишнього середовища агропромислового розвитку у Полтавській області також є важливою. Крім того що Полтавська область є важливим центром промисловості, виробництвом нафти (20% української нафти) і газу (40% усього газу країни), вона також – центр сільського господарства. Сприятливі природні агро-кліматичні умови області дозволяють фермерам використати потенціал органічного сільського господарства і отримувати користь від торгових угод з ВТО і ЄС. Це вимагає перегляд та удосконалення нешкідливості харчових продуктів, контролю та перевірки систем для відповідності міжнародним стандартам. Для досягнення балансу між сільським господарством та промисловістю Полтавська Державна Рада – найвищий законодавчий орган – схвалила програму органічного сільського господарства рішенням від 20.10.2005.Для втілення цієї програми обласна адміністрація створила координаційний комітет по органічному сільському господарству і виробництві продуктів харчування для дослідження співпраці державних закладів, сільськогосподарських підприємств, навчальних та дослідницьких установ на регіональному, національному і міжнародному рівні.

Група інтелектуалів з університетів області, які запросили експертів з університету Хоенхайм з Німеччини для оцінки ситуації – єдині прибічники співпраці спільними зусиллями. Відповідно до SWOT аналізу недоліки і проблеми регіону(агропромисловий розвиток, недостатня увага до навколишнього середовища) у кращому становищі ніж переваги і можливості (гарні сільськогосподарські умови, кращі екологічні параметри ніж в середньому в країні, зростання цікавості екологічними проблемами різних соціальних груп, удосконалення законодавчої бази для органічного сільського господарства, зацікавленість органічною продукцією виробниками та певними групами споживачів). Німецькі колеги підтверджують, що головний недолік політики що стосується навколишнього середовища – це недостатнє спілкування між різними урядовими та не урядовими закладами, персонал яких ми називаємо академічним (освітні і дослідницькі заклади), не академічним(місцеві органи самоуправління, не урядові організації, громадські асоціації, професійні асоціації, ділові групи, місцеве населення) і адміністративним(виконавча, законодавча та муніципальна влада) персоналом. Це призводить до неефективного функціонування існуючих організацій: деякі екологічні заходи співпадають і певні проблеми навколишнього середовища повністю не розкриті. Не має проблемно-орієнтованої дискусії між аграрним і промисловим сектором на обласному рівні. Круглий стіл між українськими і німецькими спеціалістами під час другої зустрічі в Полтаві вирішив зібрати екологічно активні заклади Полтави разом, що дасть змогу визначити потреби навколишнього середовища країни і регіону: a) забезпечення екологічної безпеки у виробництві продуктів харчування і b) в усіх сферах життєвої діяльності c) заснування сучасного менеджменту по навколишньому середовищу, моніторингу і системи контролю на державному і регіональному рівні. Ці організації, найважливіші з яких обрані членами консорціуму, мають декілька специфічних і спільних потреб міжнародного, а також і національного змісту, українські заклади на різних рівнях розділяють недостатність міжнародного досвіду і необхідність у

a) здобутті інформації про норми і стандарти ЄС харчування і відповідність до них;

b) методологічних рекомендаціях, щодо застосування систем контролю нової якості ISO, HCCP;

c) вивченні нормативно-законодавчої бази екологічної документації та ЄС законів з навколишнього середовища і оцінювання потенціального їх застосування в Україні;

d) використанні сучасних технологій та методик виробництва, які є енергозберігаючими, раціональними і не вимагають значних вкладів, вони необхідні для навчальної і дослідницької діяльності, для хімічного та біохімічного аналізу, екологічного моніторингу, перевірки;

e) більш ефективному обміну науковим, навчальним, методологічним і практичним досвідом між існуючими структурами і організаціями у сфері екології у регіоні;

f)активному залученні у дослідженнях захисту навколишнього середовища;

g) громадському контролю тих організацій, які випускають сертифікати виробникам, збільшення можливостей для доступу до експертів з екологіїi.

Один з основних недоліків екологічної освіти – це домінування теоретичної орієнтації і недостатність практики. Університети, навіть які мають відповідні навчальні плани з екологічних дисциплін, потребують постійної модернізації і актуалізації особливо у аспектах пов’язаних з практикою.

Окрім українських закладів, усі заклади мають специфічні завдання, які вони сподіваються вирішити при здійсненні запропонованого проекту. Отже, ПДАА потребує підтримки у методології економічного аналізу агрокомплексу за умов різної інтенсивності використання ресурсів і для оптимізації впливу сільськогосподарських механізмів на грунт; легко застосовуваних технологій для удосконалення генетичних і біохімічних параметрів виробництва. ПТНУ потрібно зробити експертизу розвитку методологій систем формування мікроклімату; посилення методологічної бази виміру та оцінки кількісної та якісної структури промислових відходів;і дослідження впливу атмосферних забруднювачів на сільськогосподарську продукцію. Завдяки створенню АЕЦ у Полтаві проект зможе полегшити дискусію щодо підтримки і співіснування агропромислового комплексу у питаннях навколишнього середовища.

Напишіть коментар